Історія кафедри

Інформація оновлена 19.05.2016

ІСТОРІЯ  КАФЕДРИ

В 1901–1902 навчальному році на щойно організованому медичному факультеті Імператорського Новоросійського університету була утворена кафедра медичної хімії, яку очолив приват-доцент (з 1901 р. екстраординарний професор) Імператорського Новоросійського університету А. К. Медведєв. 
 
У 1888 році А. К. Медведєв отримав диплом з відзнакою та звання військового лікаря в зв’язку з успішним закінченням Імператорської військово-медичної академії. З 1893  по 1895 р.р. А. К. Медведєв працював у Імператорській військово-медичній академії під керівництвом професорів І. М. Тарханова та І. П. Павлова. В 1893 році він захистив докторську дисертацію: «Про відношення лейкоцитів до потрапляння в кров деяких речовин». В 1895 році А. К. Медведєв на запрошення екстраординарного професора Б. Ф. Веріго приїздить до Одеси, де займає посаду викладача кафедри зоології, порівняльної анатомії і фізіології на природничому відділенні фізико-математичного факультету. У 1896 році Медведєв був обраний Радою університету на посаду приват-доцента цієї кафедри. Анатолій Костянтинович першим в університеті почав викладати учбові курси «Фізіологічна хімія травлення і обміну речовин у тваринному тілі», «Елементарний склад речовин тваринного організму, харчові речовини і травлення», а з 1897 року він почав проводити зі студентами практичні заняття з фізіологічної хімії. З моменту організації кафедри медичної хімії, її очільник професор А. К. Медведєв почав читати курс «Фізіологічна хімія, хімія білкових речовин та їх найближчих похідних, вуглеводів і жирів, вчення про неорганічні ферменти та травні соки хімії травних процесів (кров та лімфа)». В 1902 році А.К. Медведєв отримав посаду ординарного професора. Сфера наукових інтересів його торкалася механізмів утворення NH3 у тваринному організмі. Він довів прямий вплив гормонів щитовидної залози на швидкість дезамінування в крові фенілаланіну, аланіну і аспартату, був автором понад 10 наукових праць, присвячених вивченню процесів окиснення та автором першого підручника з біохімії, який назвав «Підручник по фізіологічній хімії» (1905 р.). А.К. Медведєв працював  на посаді завідувача кафедри до 1920 року. З моменту організації кафедри медичної хімії на протязі першого учбового року єдиним викладачем кафедри був професор А. К.Медведєв. В 1902–1903 учбовому році на кафедру був зарахований другий викладач – приват-доцент В. В. Зав’ялов.
 
В.В. Зав’ялов акінчив медичний факультет Імператорського Московського університету  університет, в  1899 році в університеті Тарту захистив докторську дисертацію, а в 1900 році переїхав в Одесу. Протягом року В.В. Зав’ялов обіймав посаду лаборанта кафедри медичної хімії Новоросійського університету, а потім був переведений на посаду приват-доцента кафедри. З 1903 по 1906 роки працював на посаді екстраординарного професора кафедри зоології, порівняльної анатомії та фізіології, а з 1906 до 1920 рр. - перебував на посаді ординарного професору цієї ж кафедри. Головним науковим досягненням Зав’ялова є отримання пластеїну під час пепсинного  перетравлення білків.    
Після реорганізації в 1922 році медичного факультету університету в Одеський медичний інститут кафедри біохімії в Одеському державному університеті не було.  
 
Новий етап біохімічних досліджень в Одеському університеті почався в 1944 році з появою професора Ю. В. Медведєва.
Ю.В. Медведєв в 1925 році закінчив Харківський сільгоспінститут і вступив до аспірантури, того ж року виїхав до Ленінграда, де під керівництвом академіка Костичева С.П. спеціалізувався в галузі біохімії рослин та мікробіології. З 1926 по 1932 рік працював у лабораторії біохімії та фізіології рослин АН СРСР. В 1932 р. він перейшов до Ленінградського державного університету на посаду доцента, де першим в СРСР організував курс та практикум з ферментів. Він розробив метод отримання етилового спирту з деревини. В 1936 році почав працювати в інституті експериментальної медицини (м. Москва) та захистив докторську дисертацію: «Кінетична теорія біохімічних процесів». В 1937 році - обраний завідувачем кафедри анатомії та фізіології рослин Харківського університету, а в 1938 році - отримав звання професора. Після звільнення Одеси в 1944 році - очолив кафедру біохімії і мікробіології Одеського державного університету (ОДУ) і одночасно зайняв посаду директора ботанічного саду і завідувача кафедри хімії зерна в інституті інженерів борошномельної промисловості. В 1949 році під тиском лисенківців кафедру було ліквідовано. В період 1933–1944 рр. та 1949–1964 рр. курс біологічної хімії на біологічному факультеті ОДУ читала доцент Г.О. Івановська.
 
В 1964 році була організована самостійна кафедра біохімії, яку очолив доктор медичних наук А. Я. Розанов. А.Я. Розанов народився в Одесі в 1929 році. В 1944 році в 15-річному віці після дострокового закінчення школи він поступив в Одеський медичний інститут, який закінчив з відзнакою в 1949 році. В цьому ж році він вступив в аспірантуру. Під керівництвом професора Д. А. Цуверкалова він підготував кандидатську дисертацію, яку захистив в 1953 році. В 1952 році він був зарахований на посаду асистента кафедри біохімії Одеського медичного університету. На цій посаді працював 10 років. За цей період підготував докторську дисертацію «Метаболізм тіаміну та його фосфорних ефірів і дисульфідів в тваринному організмі». В 1962-1963 році  працював на посаді керівника біохімічної лабораторії інститут туберкульозу. В 1963 році - завідувач лабораторії біохімії Інституту геронтології та експериментальної патології АМН СРСР (м. Київ). В 1964 році захистив докторську дисертацію і був запрошений в Одеський державний університет на посаду завідувача щойно організованої кафедри біохімії. На посаді викладачів, крім професора Розанова А.Я., працювали доцент Голубцева М.В., доцент Тоцький В.М., доцент Коваль В.Т., асистент Карпов А.М. 
На кафедрі була організована радіоізотопна лабораторія, яка зіграла вирішальну роль в подальших дослідженнях співробітників кафедри. В 1966 році А. Я. Розанов отримав звання професора. Науковий досвід, отриманий А. Я. Розановим в Інституті геронтології та експериментальної патології, дозволив йому організувати на кафедрі науковий напрям з вивчення механізмів геронтогенезу та  дослідження механізмів зв’язування тетанотоксину в організмі, однак головним напрямком досліджень кафедри було вивчення механізмів взаємодії вітамінів в організмі. Було досліджено  динаміку розподілу і метаболізм в організмі 14С-тіаміну, 14С-нікотинової кислоти, 35S-ліпоату, 14С-біотину, 14С-рибофлавіну. Певне наукове значення мали дослідження впливу екстремальних факторів (гіпоксія, гіпотермія) на динаміку розподілу вітамінів в організмі. На кафедрі біохімії були вперше в СРСР синтезовані нікотинал-ГАМК-14С і пантогам-14С.  В дослідженнях механізмів проникнення вітамінів крізь біологічні мембрани (на базі результатів дослідження накопичення мічених вітамінів та їх метаболітів в мітохондріях) було продемонстровано, що цей процес здійснюється за допомогою специфічних білків.    
 
Особливе місце в дослідженнях кафедри займала проблема взаємодії вітамінів в тваринному організмі. В цих експериментах було продемонстровано, що введення комплексу вітамінів, які в вигляді коферментів беруть участь у функціонально пов’язаних процесах, призводить до суттєвого збільшення накопичення кожного з них в тканинах. Ці дослідження дозволили професору Розанову А.Я. сформулювати гіпотезу співдружнього протеідизування вітамінів, що входять у формі коферментів в мультиензимні комплекси. Ця гіпотеза була прийнята вітамінологами як один з можливих механізмів взаємодії вітамінів в організмі. На ціїй основі вперше в СРСР на кафедрі біохімії були створені ампульовані полівітамінні препарати.
 
За період керування кафедрою біохімії (1964–1975 роки) під керівництвом Розанова А.Я. було захищено більше 20 кандидатських дисертацій.  Їм випущено 5 монографій і більше 200 наукових статей.
З 1995 року завідувачем кафедри став доцент О.В. Запорожченко. З 1980 року на кафедрі, під керівництвом професора, доктора біологічних наук Петрова С.А. був розпочатий новий науковий напрямок з вивчення некоферментних функцій вітамінів. В цих дослідженнях було продемонстровано, що такий катаболіт тіаміну, як тіохром здатен регулювати активність певної групи ферментів. Крім того, був вивчений характер катаболізму в організмі таких вітамінів як тіамін, ліпоєва кислота, пантотенова кислота і нікотинова кислота. За цим напрямком опубліковано більше 100 наукових статей, 1 підручник. Захищено 1 докторську і 2 кандидатські дисертації.
 
З 2015 року кафедрою біохімії завідує професор, доктор біологічних наук Петров С.А. Основні напрями наукових досліджень кафедри присвячені: 1) – дослідженню регуляції процесів обміну кетокислот та амінокислот катаболітами вітамінів та деяких біологічно-активних речовин в організмі за умов різних експериментальних патологій 2) дослідженню регуляції біоенергетичних та пластичних процесів в ембріональних клітинах ссавців.  
 
Метою першого наукового напряму роботи є з’ясування біохімічних механізмів некоферментної і коферментної дії деяких вітамінів групи В, а також їх метаболітів, коферментів та інших похідних за фізіологічних, патологічних та екстремальних станів організму безхребетних (на прикладі чорноморських мідій Mytilus Galloprovincialis) та хребетних тварин (миши, щури).Метою другого наукового напряму роботи є дослідження регуляції біоенергетичних та пластичних процесів в ембріональних тканинах ссавців.
 
Одним з наукових напрямків кафедри (з 1995 р) є дослідження особливостей функціонування системи протеолізу за онкопроцесу, яку очолює професор кафедри біохімії, доктор біологічних наук Вовчук І.Л. За цим напрямком опубліковано більше 80 наукових публікацій, захищено 1 докторську та 2 кандидатські дисертації.
На кафедрі в різні роки працювали: заслужений діяч науки та техніки України В.Н.Тоцький (д.б.н., професор, академік Висшої школи, зав. кафедрою генетики та молекулярної біології ОНУ), Л.М. Карпов (д.б.н., професор, зав. кафедрою фізіології людини та тварин),  В.Т. Коваль (к.б.н., доцент, зав. кафедрою ботаніки ОНУ).    
 
У складі кафедри працює 2 доктори біологічних наук   та 6 кандидатів наук.
Співробітники кафедри біохімії брали участь і виступали з науковими доповідями на більш ніж 100 зарубіжних і вітчизняних з’їздах, симпозіумах та конференціях.
Випускники кафедри працюють в наукових установах України. Понад 40 випусників кафедри біохімії працюють в біологічних та медичних закладах Шотландії, Ірландії, Англії, Данії, Швеції, Німеччини, Франції, Чехії, Італії, Сполучених Штатів Америки, Австралії та Нової Зеландії.  

Адреса

вул. Дворянська, 2,Одеса, 65082
Тел. приймальної (38-048)723-52-54
Тел./факс (38-048)723-35-15
Email: rector@onu.edu.ua

Наші партнери

Top